kalakazo (kalakazo) wrote,
kalakazo
kalakazo

Офіційна Заява м. Александра Драбинко...

"Офіційна Заява архієрея Української Православної Церкви,
учасника Помісного об’єднавчого Собору Православної Церкви України
Собор Святої Софії — Премудрості Божої в Києві
15 грудня 2018 р.


Я, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко) свідомо та багаторазово обдумавши цю дію, прийняв рішення долучитися до участі в Помісному об’єднавчому Соборі Православної Церкви України, який відбувся 15 грудня 2018 р. в Софійському Соборі м. Києва, вважаю за потрібне виразити свою позицію з приводу тих подій, які впродовж останніх півроку перебувають у фокусі уваги релігійної спільноти України.
Славетна подія Хрещення Русі святим рівноапостольним князем Володимиром Великим справила значущу роль в історії нашої Вітчизни, ставши провідним і формотворчим чинником її історичного, релігійного та культурного розвитку. Через цю оновлюючу купіль наші предки в складі Святішої Матерньої Церкви Константинополя долучилися до великої сім’ї послідовників Христа в Його Церкві. Попри всі труднощі й негаразди, що випали на долю нашого народу, Київська Церква ревно берегла свою канонічну синівську автентичність по відношенню до Візантії аж до кінця XVII століття, коли політика й владолюбство відіграли свою нищівну роль, втягнувши християн України до орбіти впливу Московського Патріархату.
Початок XX століття в Україні ознаменувався появою руху за автокефалію тутешньої Православної Церкви, який, на жаль, не увінчався успіхом. Більш того – саме політика призвела до утворення на теренах вже незалежної Держави України трьох православних конфесій, і лише та, що перебувала в складі Російської Церкви, мала канонічне визнання Православних Церков світу.
Однак, на превеликий жаль, за 27 років існування Незалежної України Московський Патріархат не знайшов у собі бажання до подолання розколу серед православних в Україні, й тоді Президент і Парламент в якості представників українського народу звернулись до Всесвятішого Вселенського Патріарха Варфоломія I з проханням втрутитись і примирити православні конфесії України, а також надати Томос про Автокефалію. Постановою Святого й Священного Синоду Константинопольської Церкви від 11 жовтня 2018 року було прийнято рішення відновити статус Київської Митрополії в складі Вселенської Патріархії, який існував до 1686 року й був скасований в неканонічний спосіб, а також закликати до єдності православні конфесії України, переступивши через політичні розбіжності, даруючи Томос про Автокефалію. Таким чином відкрився шлях для подолання розколу серед православних України, який не один десяток років роздирав Христову Церкву в нашій Батьківщині. І хоча шляхом для прийняття тих, хто приєднувався до спілкування в тілі Церкви було обрано спосіб ікономії, тобто прийняття ієрархії в сущому сані, що викликало певні незгоди, хотілось би нагадати, що такі випадки в історії Церкви далеко непоодинокі. З останніх згадаємо аналогічне об’єднання Російської Православної Церкви з Російською Православною Церквою Закордоном, адже Сам Господь Ісус постійно виявляв милість до роду людського, адже суд без милості тому, хто не виявив милості (Як. 2, 13).
Однак Російська Православна Церква виявила рішучу незгоду діям Матерньої Церкви Константинополя в Україні, й через своїх лояльних єпископів, кліриків та мирян продовжує чинити шалений спротив втіленню рішень Вселенського Престолу. Апогеєм такого опору стала постанова спочатку Собору єпископів Української Православної Церкви від 13 листопада 2018 р., в якому було проголошено про припинення євхаристичного спілкування УПЦ з Церквою Константинополя, а також засідання Священного Синоду УПЦ від 7 грудня того ж року, де в руслі підготовки до Об’єднавчого Собору Православної Церкви українську владу було звинувачено у грубому втручанні в церковне життя, спричиненні тиску на єпископат УПЦ, підтверджено припинення євхаристичного спілкування з представниками Константинопольського Престолу, а також виражено заборону єпископатові, кліру ти мирянам УПЦ брати участь в об’єднавчому Соборі (журнал №41).
Натомість вважаємо постанови вищезгаданих Собору єпископів і Синоду УПЦ такими, що не мають під собою канонічної основи, оскільки підпорядкування Київської Митрополії Московському Патріархатові в 1686 році було абсолютно незаконним. У такій ситуації безпідставним і не логічним є рішення про припинення євхаристичного спілкування зі Святою Константинопольською Церквою, адже крім цілковитої невиправданості такого вчинку проглядається відверта спроба чинити тиск за допомогою Христової Чаші Єдності, що саме по собі є абсолютно неприпустимим і гріховним.
Відтак, враховуючи все вищесказане, висловлюємо свою цілковиту підтримку рішенням Святого й Священного Синоду Константинопольської Церкви, що мають на меті зцілення рани розколу на тілі Православної Церкви в Україні.
Саме тому взяли участь у Помісному об’єднавчому Соборі. Очікуємо вручення Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм I Томоса про Автокефалію новообраному Предстоятелеві Православної Церкви України.

15 грудня 2018р.
Свята Софія Київська
Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський
+ Олександр (Драбинко)".
отсюда


Перевод:

"Официальное Заявление архиерея Украинской Православной Церкви,
участника Поместного объединительного Собора Православной Церкви Украины
Собор Святой Софии - Премудрости Божией в Киеве
15 декабря 2018

Я, митрополит Переяслав-Хмельницкий и Вишневский Александр (Драбинко) сознательно и многократно обдумав это действие, принял решение присоединиться к участию в Поместном объединительном Соборе Православной Церкви Украины, который состоялся 15 декабря 2018 в Софийском Соборе м. Киева, считаю нужно выразить свою позицию по поводу тех событий, которые на протяжении последних полгода находятся в фокусе внимания религиозной общины Украины.

Знаменитое событие Крещения Руси святым равноапостольным князем Владимиром Великим произвела значимую роль в истории нашей Родины, став ведущим и формообразующим фактором ее исторического, религиозного и культурного развития. Через эту обновленческую купель наши предки в составе Святейшей матерные Церкви Константинополя присоединились к большой семье последователей Христа в Его Церкви. Несмотря на все трудности и невзгоды, выпавшие на долю нашего народа, Киевская Церковь ревностно хранила свою каноническую сыновнюю подлинность по отношению к Византии вплоть до конца XVII века, когда политика и властолюбие сыграли свою сокрушительную роль, втянув христиан Украины в орбиту влияния Московского Патриархата.

Начало XX века в Украине ознаменовался появлением движения за автокефалию здешней Православной Церкви, который, к сожалению, не увенчался успехом. Более того - именно политика привела к образованию на территории уже независимого государства Украина трех православных конфессий, и лишь та, которая находилась в составе Российской Церкви, имела каноническое признание Православных Церквей мира.
Однако, к сожалению, за 27 лет существования независимой Украины Московский Патриархат не нашел в себе желание к преодолению раскола среди православных в Украине, и тогда Президент и Парламент в качестве представителей украинского народа обратились к Всесвятейшего Вселенского Патриарха Варфоломея I с просьбой вмешаться и примирить православных конфессии Украины, а также предоставить Томос об автокефалии. Постановлением Святого и Священного Синода Константинопольской Церкви от 11 октября 2018 было принято решение восстановить статус Киевской Митрополии в составе Вселенской Патриархии, который существовал до 1686 года и был отменен в неканонический способ, а также призвать к единству православные конфессии Украины, переступив через политические
разногласия, даря Томос об автокефалии. Таким образом открылся путь для преодоления раскола среди православных Украины, не один десяток лет раздирал Христову Церковь в нашем Отечестве. И хотя путем принятия тех, кто присоединялся к общению в теле Церкви был избран способ икономии, то есть принятие иерархии в сущем сане, что вызвало определенные разногласия, хотелось бы напомнить, что такие случаи в истории Церкви далеко не редкость. Из последних вспомним аналогичное объединение Русской Православной Церкви с Русской Православной Церковью Заграницей, ведь Сам Господь Иисус постоянно проявлял милость к роду человеческому, ведь суд без милости тому, кто не обнаружил милости (Иак. 2, 13).

Однако Русская Православная Церковь проявила решительное несогласие действиям матерные Церкви Константинополя в Украине, и за своих лояльных епископов, клириков и мирян продолжает оказывать яростное сопротивление воплощению решений Вселенского Престола. Апогеем такого сопротивления стало постановление сначала Собора епископов Украинской Православной Церкви от 13 ноября 2018, в котором было объявлено о прекращении евхаристического общения УПЦ с Церковью Константинополя, а также заседания Священного Синода УПЦ от 7 декабря того же года, где в русле подготовки к Об "объединительного Собора Православной Церкви Украинская власть обвинили в грубом вмешательстве в церковную жизнь, причинении давления на епископат УПЦ, подтверждено прекращение евхаристического общения с представителями Константинополь ского Престола, а также выражено запрет епископата, клира ты мирянам УПЦ участвовать в объединительном Соборе (журнал №41).

Поэтому считаем постановления вышеупомянутых Собора епископов и Синода УПЦ такими, которые не имеют под собой канонической основы, поскольку подчинение Киевской Митрополии Московскому Патриархату в 1686 году было абсолютно незаконным. В такой ситуации безосновательным и не логично решение о прекращении евхаристического общения со Святой Константинопольской Церковью, ведь кроме полной неоправданности такого поступка просматривается откровенная попытка оказать давление с помощью Христовой Чаше Единства, что само по себе является абсолютно недопустимым и греховным.

Поэтому, учитывая все вышесказанное, выражаем свою полную поддержку решению Святого и Священного Синода Константинопольской Церкви, имеют целью исцеления раны раскола на теле Православной Церкви в Украине.

Именно поэтому приняли участие в Поместном объединительном Соборе. Ожидаем вручения Его Всесвятейшеством Вселенским Патриархом Варфоломеем I Томоса о Автокефалию новоизбранному Предстоятелю Православной Церкви Украины.

15 декабря 2018р.
Святая София Киевская
Митрополит Переяслав-Хмельницкий и Вишневский
+ Александр (Драбинко)".
Tags: Александр Драбинко, УПЦ
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 46 comments